 |
 |
Рекомендації від Crowe Mikhailenko та Асоціації експортерів і імпортерів "ЗЕД"
З 5 вересня 2025 року суб'єкти аграрного сектору зіткнулися зі значними перешкодами при експорті сої та ріпаку. Причиною стала правова колізія, що виникла внаслідок набуття чинності законом, який запровадив вивізне мито, але одночасно встановив пільгу у вигляді звільнення від його сплати для агровиробників. Відсутність підзаконного нормативно-правового акту, що регулює порядок підтвердження права на зазначену пільгу, призвела до фактичного блокування митного оформлення товарів без сплати мита.
Це створює значні фінансові ризики для аграріїв, що вирішили експортувати рапс та сою самостійно – продавати їх за зовнішньоекономічними контрактам, включаючи зрив виконання контрактів, втрати через простій транспорту. Поки Кабінет Міністрів шукає нормативне рішення ситуації що склалася, аграріям-експортерам доцільно вжити декілька проактивних заходів для захисту своїх прав, спираючись на існуючу судову практику.
Аналіз релевантної судової практики: Правова позиція для захисту в суді
Поряд з цим аналіз судової практики показує, що відмова митних органів у застосуванні права на звільнення від сплати митних платежів є юридично неспроможною. Такий висновок ґрунтується, зокрема на принципі прямої дії норми спеціального закону про звільнення агровиробників від мита. Її застосування не може бути обмежене через бездіяльність органів виконавчої влади щодо розробки підзаконного акту.
Рекомендований алгоритм дій для бізнесу
З огляду на викладену правову позицію, для мінімізації ризиків та формування основи для майбутнього судового захисту рекомендується наступна послідовність дій:
- Формування доказової бази.При подані митної декларації прикласти до неї пакет документів, що опосередковано підтверджують статус виробника с/г продукції та походження продукції: зареєстровану експортну податкову накладну з відміткою, що це власно вироблена продукція, документи на землю, дані статистичної звітності, технологічні карти, складські документи тощо.
- Офіційна фіксація відмови.Звернутися до митного органу з вимогою видачі офіційного рішення: картки відмови в митному оформленні. Наявність такого документа є обов'язковою передумовою для подальшого оскарження в адміністративному або судовому порядку відмови митного органу у застосуванні тарифних пільг (тарифних преференцій). В разі необхідності для підтвердження статусу агровиробника доцільно використовувати експертний висновок щодо походження товару Торгово-промислових палат в Україні.
- Сплата мита з подальшим відшкодуванням. Кабінет Міністрів наразі не вирішив правову колізію з пільгою у вигляді звільнення від сплати вивізного мита. Ми рекомендуємо сплачувати митні платежі для забезпечення можливості митного оформлення товарів, в тому числі із застосуванням такого способу забезпечення сплати митних платежів, як гарантія. Суму мита можна буде повернути як суму митних платежів, сплачених помилково та/або надмірно у порядку ст. 301 Митного кодексу України. Відповідна заява може бути подана декларантом або гарантом, відповідно, паралельно із запуском процедури судового оскарження відмови у застосуванні пільги або після отримання відповідного рішення суду. До такої заяви, зокрема прикріплюється рішення суду, що набрало законної сили, щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум мит. В разі неповернення зазначених платежів наша команда готова підтримати процедуру їх примусового повернення.
Реалізація зазначеного алгоритму дозволить перевести ситуацію з площини невизначеності та очікування у площину контрольованого юридичного процесу, спрямованого на захист законних інтересів підприємства.
Наша команда здійснює постійний моніторинг ситуації та готова надати комплексну правову підтримку для захисту ваших інтересів.
Не дозволяйте регуляторній бездіяльності держави знищити ваш бізнес.
Звертайтеся для розробки негайного плану дій.
Наші контакти:
